Оцінка клінічної ефективності застосування препарату Індол 3 карбінолу NSP

для лікування фіброзно-кістозної мастопатії у пацієнток після гістеректомії.

Кафедра ендоскопічної хірургії ФПДО МДМСУ: Висоцький М.М., Сазонова О.О.

Московський державний медико-стоматологічний університет: Гараєва Л.P.

• Усуває причину мастопатії.
• Блокує гормонозалежний та гормононезалежний поділ клітин
• Нормалізує метаболізм естрогенів, відновлюючи їхнє «правильне» співвідношення.
• Виборчо розпізнає трансформовані клітини та провокує їхню природну загибель

Стаціонар «МЕДСІ-ЦЕНТРОСПІЛКА»

Indole 3 Carbinol (Індол 3 Карбінол) – обґрунтований вибір при мастопатії!

Через один рік після початку прийому Індол-3-Карбінолу NSP зберігається позитивна динаміка за даними мамографії та УЗД

В останні роки все частіше можна чути позитивні відгуки про препарати, що містять брокколі; це підтверджують численні клінічні дослідження. Багато виробників вирішили виготовляти Індол-3-Карбінол, щоб не залишитися осторонь участі в цьому сегменті ринку. Однак якість Індол-3-Карбінолу від NSP (США) істотно відрізняється від вітчизняного завдяки дуже строгому контролю сировини та самої технології виробництва, що підтверджують міжнародні сертифікати компанії NSP (такі як GMP, ISO 9000/2000, TGA, FDA).

Вивчено ефективність застосування препарату Індол-3-Карбінол NSP для лікування фіброзно-кістозної мастопатії у 80 пацієнток (39-50 років), які перенесли лапароскопічну гістеректомію з приводу симптомної міоми матки. Позитивна суб'єктивна динаміка у вигляді зникнення та зменшення характеру масталгії відзначена у всіх пацієнток незалежно від форми ФКМ. Об'єктивне покращення стану молочних залоз констатовано у 92,5 % спостережень. Максимального клінічного ефекту досягнуто у пацієнток з ДФКМ з переважанням кістозного компонента.

Ключові слова: гістеректомія, міома матки, фіброзно-кістозна мастопатія, Indol-3-Сarbinol NSP .

М.М. Висоцький, Є.О. Сазонова, Л.Р. Гараєва

Оцінка клінічної ефективності застосування препарату Indol-3-Сarbinol NSP для лікування фіброзно-кістозної мастопатії у пацієнток після гістеректомії.

За останні роки у всьому світі відзначено тенденцію до зростання частоти доброякісних захворювань молочних залоз, найбільш поширеною формою яких є фіброзно-кістозна мастопатія (ФКМ). Зважаючи на різноманітність факторів, що призводять до розвитку мастопатії, дотепер відсутня єдина думка щодо вибору раціональної терапії захворювання [1]. У тому числі, відсутні єдині стандарти лікування поєднаної патології молочних залоз та міоми матки, яка, за даними різних авторів, має місце у 76-87% спостережень [2, 3].

Результати досліджень останніх років дозволяють розглядати в сукупності патогенез мастопатії та гіперпластичних захворювань матки. До факторів ризику та загальних ланок патогенезу даних патологічних процесів відносяться підвищена проліферативна активність клітин, експресія факторів росту, зниження апоптозу, активізація процесу неоангіогенезу [4].

Можливим варіантом вирішення проблеми лікування поєднаної патології матки та молочних залоз є використання Indol-3-Сarbinol NSP виробництва США.

Indol 3 carbinol NSP - препарат, що містить високоочищений індол 3 карбінол.

Клінічні ефекти ідол-3-карбінолу реалізуються за допомогою наступних механізмів дії:

• нормалізації метаболізму естрогенів шляхом індукції активного цитохрому CYP1A1, відповідального за переважне утворення 2-гідроксіестрону;
• гальмування патологічної клітинної проліферації за допомогою блокади внутрішньоклітинних шляхів передачі сигналів, що надходять від ростових факторів (EGF, IGF) та цитокінів (фактор некрозу пухлини – а-інтерлейкін-i);
• стимуляції апоптозу в пухлинних клітинах за рахунок вироблення проаоптичного білка

За багаторічну історію досліджень було доведено, що індол 3 карбінол має високу протипухлинну активність, у тому числі в клітинах молочної залози [5, 6]. Однак дані про доцільність використання Indol 3 carbinol (NSP) у пацієнток з ФКМ після хірургічного лікування міоми матки в обсязі гістеректомії в літературі відсутні, що спричинило проведення науково-практичного дослідження.

Метою цього дослідження було вивчення ефективності препарату Indol 3 carbinol NSP для лікування дифузної фіброзно-кістозної мастопатії у пацієнток, які зазнали гістеректомії з приводу симптомної міоми матки.

Матеріали та методи дослідження. У дослідження було включено 83 пацієнтки віком 39-50 років, які перенесли оперативне лікування в обсязі лапароскопічної субтотальної або тотальної гістеректомії зі збереженням придатків матки з приводу симптомної міоми матки. У всіх пацієнток через 3 роки після проведення лапароскопічної гістеректомії при комплексному обстеженні молочних залоз, що включає огляд, пальпацію, мамографію та ультразвукове дослідження (УЗД), було діагностовано дифузну ФКМ (ДФКМ).

З 83 хворих, включених у дослідження, 39 жінок (46,9%) зазнали гістеректомії у пізньому репродуктивному віці та 44 (53,1%) були оперовані у пременопаузі.

Показання до оперативного лікування в обстежених хворих представлені таблиці 1.

Як випливає з таблиці, серед показань до лапароскопічної гістеректомії у хворих з ДФКМ та міомою матки переважали різні порушення менструального циклу, що призводять до анемії, та міома матки великих розмірів з порушенням функції тазових органів. Середній розмір маток, що видаляються, склав 12-13 тижнів вагітності. Показання до видалення шийки матки були представлені дисплазією, лейкоплакією, ектопією у поєднанні з рубцевою деформацією.

Таблиця 1

Показання до лапароскопічної гістеректомії

Розподіл пацієнток, включених у дослідження, за нозологічними формами ФКМ представлено малюнку 1.

• ДФКМ з переважанням залізистого компонента
• ДФКМ з переважанням кістозного компонента
• ДФКМ з перевагою фіброзного компонента
• Змішана форма

Малюнок 1 . Нозологічні форми ФКМ у обстежених пацієнток

Як очевидно з даних, представлених малюнку, серед патологічних змін молочних залоз переважала змішана форма ДФКМ, зазначена в 36 % спостережень. ДФКМ з переважанням кістозного компонента мала місце у 31% хворих, включених у дослідження. Переважання залізистого та фіброзного компонента відзначено у 25% та 8% пацієнток відповідно.

Скарги на масталгію різної інтенсивності пред'являли всі 83 пацієнтки, включені до дослідження. З них практично у третини жінок - 25 (30,1%) больові відчуття мали виражений характер. Близько половини пацієнток – 41 (49,4 %) характеризували біль у молочних залозах як помірні і відповідно 17 (20,5 %) – як слабовиражені.

Всім пацієнткам незалежно від форми мастопатії Індол-3 карбінол NSP був призначений у дозі 400 мг на добу (2 капсули 2 рази на день) протягом півроку з динамічною оцінкою стану молочних залоз через 3 та 6 місяців під контролем УЗД. Оскільки всім пацієнткам до початку дослідження проводилася мамографія, що підтверджує діагноз ФКМ, рентгенологічне дослідження молочних залоз у динаміці не виконувалося.

Результати дослідження

Після проведеного 3- та 6-місячного курсу лікування Індол-3 карбінолом NSP під час обстеження пацієнток були отримані наступні результати. Слід зазначити, що дві хворі (ДФКМ з переважанням фіброзного компонента та змішаною формою ДФКМ) у зв'язку з розвитком виражених диспепсичних порушень (нудота, діарея) на фоні лікування Індол-3 карбінол NSP відмовилися від тривалого прийому препарату та вибули з дослідження. Ще одна пацієнтка з ДФКМ з переважанням залізистого компонента припинила прийом препарату через розвиток алергічної реакції. Інші 80 (96,4%) пацієнток відзначили хорошу переносимість препарату.

Зникнення больового синдрому після 3-місячного курсу прийому Індол-3 карбінол NSP констатовано у 23 (28,7%) пацієнток. З них спочатку 15 жінок пред'являли скарги на слабкі больові відчуття в молочних залозах і відповідно 8 - на помірний характер болю.

Зменшення больових відчуттів у молочних залозах мало місце у 41 жінки (51,3%). З них у 22 відзначено динаміку больових відчуттів з помірних до слабких і у 19 – з виражених до помірних.

Відповідно 16 хворих (20,0 %) за цей період спостереження суб'єктивно не відзначили будь-якої динаміки. У 11 їх больові відчуття зберігали помірний характер, а 5 – виражений.

Через 6 місяців прийому Індол-3 карбінолу NSP позитивну динаміку суб'єктивно відзначили усі 80 пацієнток. При цьому зникнення болю в молочних залозах загалом спостерігалося у 61 жінки (76,3%), зменшення больових відчуттів у 19 пацієнток (23,7%). Серед останніх у 14 спостереженнях (17,5 %) відзначені слабкі болі в молочних залозах і лише у 5 жінок (6,2 %) мав місце помірний характер больових відчуттів. Таким чином, виражені болючі відчуття після 6 місяців прийому Індол-3 карбінолу NSP не відчувала жодна пацієнтка.

Динаміка больових відчуттів у молочних залозах у обстежених пацієнток і натомість прийому Індол-3 карбінолу NSP представлена малюнку 2.

Рисунок 2. Динаміка больових відчуттів у молочних залозах у обстежених пацієнток

Об'єктивно позитивна динаміка лікування визначалася під час огляду, пальпації та УЗД молочних залоз. Критеріями позитивного ефекту прийому Індол-3 карбінолу NSP служили: зменшення набряку, хворобливості, неоднорідності структури молочних залоз, зниження ехогенності тканини, зменшення розміру кіст у діаметрі на 2–3 мм (з 9–1,5 мм до 0,7– 1,2 мм) і діаметра молочних проток, поліпшення виразності сполучнотканинного малюнка.

Загалом об'єктивна позитивна динаміка, через 3 та 6 місяців після початку лікування відзначена у 58 (72,5 %) та 74 (92,5 %) пацієнток відповідно.

Найкращий ефект від лікування через 3 місяці прийому препарату був відзначений у хворих на ДФКМ з переважанням кістозного компонента: у всіх 26 жінок об'єктивно констатовано позитивну динаміку.

У пацієнток зі змішаною формою ДФКМ та ДФКМ з переважанням залізистого компонента позитивна динаміка через 3 місяці прийому Індол-3 карбінолу NSP встановлена у 19 (67,9 %) та у 13 (65,0 %) спостереженнях відповідно.

У 6 хворих на ДФКМ з переважанням фіброзного компонента, незважаючи на констатоване суб'єктивне зменшення больового синдрому, об'єктивно будь-якої динаміки не було виявлено.

Через 6 місяців прийому Індол-3 карбінолу NSP позитивна динаміка у стані молочних залоз відзначена у всіх пацієнток зі змішаною формою ДФКМ та ДФКМ з переважанням залізистого компонента. Максимального ефекту було досягнуто також у всіх хворих з ДФКМ з переважанням кістозного компонента. У той же час у пацієнток з ДФКМ з переважанням фіброзного компонента об'єктивно будь-якої динаміки, як і раніше, не було встановлено.

Позитивна об'єктивна динаміка стану молочних залоз через 3 та 6 місяців від початку прийому Індол-3 карбінолу NSP при різних формах ДФКМ представлена на малюнку 3.

Малюнок 3. Позитивна об'єктивна динаміка стану молочних залоз на фоні прийому Індол-3 карбінолу NSP

1.ДФКМ СФ – змішана форма дифузної ФКМ;

2.ДФКМ ЖК - дифузна ФКМ з переважанням залізистого компонента;

3.ДФКМ КК - дифузна ФКМ з переважанням кістозного компонента.

Обговорення

До цього часу в усьому світі гістеректомія з приводу симптомної міоми матки залишається найчастішою операцією на органах малого тазу у жінок. Останніми роками простежується чітка тенденція зростання кількості проведених гистерэктомий в жінок пізнього репродуктивного віку. У літературі досить докладно представлені системні зміни в організмі жінки після гістеректомії, що стосуються анатомо-функціонального стану яєчників та сечовидільного тракту, а також нейровегетативної та сексуальної дисфункції [7]. Численні дослідження в цій галузі дозволили визначити можливі шляхи корекції функціональних порушень, що розвиваються. У той же час профілактики та лікування поєднаних захворювань молочних залоз у жінок, які перенесли хірургічне лікування міоми матки, не приділено належної уваги.

Як відомо, пацієнтки з міомою матки, яким передбачається проведення гістеректомії зі збереженням придатків матки, входять до групи підвищеного ризику щодо виникнення та прогресування дисплазій молочних залоз у післяопераційному періоді. У ряді робіт було доведено, що найчастіше міома матки поєднується з проліферативними формами фіброзно-кістозної мастопатії, за яких підвищений відносний ризик розвитку раку молочної залози [8, 9]. Ця обставина обумовлює необхідність розгляду спільності патогенетичних механізмів розвитку міоми матки та мастопатії та здійснення комплексного підходу при виборі методу лікування цих пацієнток.

У цьому дослідженні оцінено доцільність застосування препарату Індол 3 карбінол NSP у хворих, які перенесли гістеректомію з приводу симптомної міоми матки, з діагностованою ДФКМ.

Поєднання проліферативних процесів у молочних залозах та міометрії у жінок пов'язують із універсальністю механізмів естрогенозалежної проліферації та апоптозу [9, 10]. Індол-3 карбінол NSP – засіб, що має здатність до множинної фармакологічної корекції молекулярно-біологічних процесів (нормалізація метаболізму естрогенів, гальмування патологічної клітинної проліферації, індукція апоптозу). Ця обставина визначає його пріоритетне використання у хворих на ФКМ та міому матки.

Отримані результати узгоджуються з даними про клінічну ефективність Індол 3 карбінолу NSP при лікуванні різних форм ФКМ, представлених у дослідженнях вітчизняних авторів [1, 5, 6]: позитивна суб'єктивна динаміка у вигляді зникнення та зменшення характеру масталгії відзначена практично у всіх пацієнток незалежно від форми ФКМ . За даними Ю.В. Бікеєва, Н.Ф. Маковецької («Застосування препарату Індол-3 карбінолу NSP при лікуванні різних форм мастопатії», ДНЗ «Самарський обласний клінічний онкологічний диспансер») при лікуванні 87 пацієнток з дифузною формою мастопатії препаратом Індол-3 карбінол NSP загальний позитивний ефект відмічений у 9 Позитивна об'єктивна динаміка стану молочних залоз за результатами цього дослідження має місце у 92,5% спостережень. Ефект від індол-3 карбінолу NSP розвивається поступово, досягаючи максимуму через 6 місяців після початку застосування. У цьому дослідженні максимальний клінічний ефект досягнуто у пацієнток з ДФКМ з перевагою кістозного компонента.

Таким чином, результати проведеного дослідження підтвердили клінічну ефективність та доцільність призначення препарату Індол 3 карбінол NSP у пацієнток із ФКМ після хірургічного лікування міоми матки в обсязі гістеректомії.

Список літератури

1. Висоцька, І.В. Сучасні можливості терапії фіброзно-кістозної хвороби// Пухлини жіночої репродуктивної системи. 2011. № 1, 2. С. 44-46.

2. Коган, І.Ю. Мастопатія: нові підходи до діагностики та патогенетичної терапії // Журнал акушерства та жіночих хвороб. 2011. Том LIX, вип. 1. С. 66-71.

3. Радзінський, В.Є. Молочні залози та гінекологічні хвороби / В.Є. Радзінський. ZM.-Status Praesens. 2010. 303 с.

4. Ашрафян, Л.А., Кисельов, В.І. Сучасні можливості профілактики та ранньої діагностики передраку та раку репродуктивних органів // Акушерство та гінекологія. 2009. № 4. С.24-29.

5. Ляшенко, А.А., Кисельов, В.І., Северін Є.С. Індол-3-карбінол (Індол-3 карбінолу NSP): терапевтичні та профілактичні ефекти на пухлини молочної залози // Молекулярна медицина. 2005. № 2. С.20-25.

6. Рожкова, Н.І., Міських, Є.В. Лікування доброякісних захворювань молочної залози // Пухлини жіночої репродуктивної системи. 2007. № 4. С.23-24.

7. Віхляєва, Є.М. Гістеректомія та її наслідки // у кн. Посібник з діагностики та лікування лейоміоми матки. М., МЕДпрес-інформ». 2004. С. 319-3б4.

8. Кошторис, В.П., Коновалова, В.М., Леонова, Н.Ю. Патофізіологія та терапія доброякісних захворювань молочних залоз: дискусійні питання // Проблеми репродукції. 2009. № 1. С.93-100.

9. Байлюк, О.М. Клініко-морфологічні особливості проліферативних процесів у молочній залозі у хворих на міому матки // Журнал акушерства та жіночих хвороб. 2011. Том LIX, вип. 1. С. 98-106.

10. Ідрісова, Е.А., Бадгоєва, О.Х., Власов, Р.С., Макарова, І.І., Гурієв, Т.Д. Поєднання гіперпроліферативних захворювань матки та молочних залоз: можливості таргентної терапії // Проблеми репродукції: матеріали IV міжнародного конгресу з репродуктивної медицини. Спец. вип. 2010. С. 186-187.