Лікування хронічного гастриту

У країнах СНД дуже поширені хронічні захворювання органів травлення . Найчастіше вони зароджуються ще у дитинстві та продовжують прогресувати. Причому супроводжуються печією, нудотою, болями в животі, діареєю, блюванням тощо. Більшість цих захворювань зачіпають шлунок та дванадцятипалу кишку, а також характеризуються постійними запальними змінами, тому лікарі змушені ставити діагноз – гастрит.

Ерозивно-виразкові ураження шлунка та цибулини дванадцятипалої кишки зустрічаються дуже часто. Це пов'язано зі збільшенням секреції соляної кислоти та підвищеною секреторною функцією шлунка. Є й інший вид порушення, який полягає у зниженні травної функції та зменшенні секреції соляної кислоти. У разі ставиться діагноз - хронічний атрофічний артрит. Але часто такі зміни не привертають увагу лікарів. У таких хворих відсутній апетит, виникає тяжкість і біль після їди. Якщо функція травлення порушена, на підшлункову залозу лягає підвищене навантаження. У результаті підшлункова залоза збільшується і з'являється хронічний панкреатит. В даний час діагностика травної функції не дозволяє об'єктивно оцінити її стан. Тому без достатніх підстав лікарі починають призначати панкреатичні ферменти чи антисекреторні препарати. При хронічних гастритах та гастродуоденітах застосовуються антисекреторні препарати – Ранітідин та Омез, панкреатичні ферменти – Мезим-форте, Ензістал та Панкреатин. Також можуть призначати Ношпу, Альмагель, Есенціалі та ін.

З БАД приймаються Травні ферменти, які призначаються по дві дози тричі на день разом із їжею.

У ході проведеного дослідження було з'ясовано, що Травні ферменти суттєво перевершують клінічні препарати. Давайте розберемося, як проходило дослідження.

Необхідно було з'ясувати, чи безпечно приймати травні ферменти разом із клінічними препаратами. Було створено дві групи, у кожній з яких було по 30 осіб. Основна група приймала клінічні препарати та БАДи, а контрольна лише стандартну терапію. На момент початку дослідження всі учасники відчували себе приблизно однаково. Препарати призначалися у дозуваннях, тобто. хворі обох груп одержували однакову стандартну терапію.

Через тиждень після початку дослідження стали з'являтися перші результати. В основній групі біль знизився на 77%, у контрольній на 42%, печія на 59%, у контрольній на 32%, покращився апетит у 98%, у контрольній на 46%. Стан хворих основної групи значно покращав. Біль в епігастрії знизився у всіх хворих основної групи, тоді як у групі порівняння вона знизилася лише на половину. Обкладення мови в обох групах знижувалася приблизно однаково. Після чотирьох тижнів основні симптоми були знижені в обох груп - зникли болі, відновився апетит, припинилася печія і нудота, але в контрольній групі ці симптоми все ще турбували багатьох хворих. Тому більш виражені зміни було відзначено у хворих основної групи.

Завдяки використанню Травних ферментів суттєво зменшилася активність печінкових ферментів, які призводять до запалення печінки. Функція печінки нормалізувалася, що спричинило зниження білірубіну. Стало очевидно, що застосування Травних ферментів зменшує вміст амілази у сироватці крові. У контрольній групі активність амілази не змінювалася. Як показав аналіз даних клінічної біохімії, призначення Травних ферментів призвело до помітного та позитивного впливу на більшість біохімічних показників. Вміст глюкози у крові знизився приблизно 3%, а лейкоцитів на 18,2%. У контрольній групі лейкоцити знизилися на 7,9%.

В ході експерименту було з'ясовано, що зі збільшенням віку глибина залоз тіла шлунка знижується, що призводить до зменшення шлункового потенціалу. Відомо, що з віком секреція соляної кислоти знижується та порушується структура головних клітин. Тому людям похилого віку необхідно приймати ферментні препарати, що компенсують знижену секрецію ліпази і пепсинів у шлунку. Представлені дані показали, що призначення Травних ферментів має позитивну дію на клінічні та біохімічні показники. Вже за тиждень після початку лікування були відзначені добрі результати. Хворі на хронічний гастрит, дуоденіт, низький травний потенціал шлунка потребують прийому Травних ферментів. У поєднанні з клінічними препаратами, Травні ферменти призвели до усунення більшості основних симптомів гастриту та зменшили вираженість запальних процесів у печінці. Вони добре переносяться пацієнтами та не викликають серйозних побічних ефектів.

Московський державний медико-стоматологічний університет, Кафедра клінічної фармакології, 2009